Як Польща змінює ставлення до України за великої війни

Ще місяць тому здавалося, що ніщо не може загрожувати відносинам України та Польщі. На фото – візит Володимира Зеленського до Варшави. 3 квітня 2023 року

Кілька років розмови про майбутнє польсько-українських відносин не викликали особливого ентузіазму.

Визнання Сеймом Волинської трагедії геноцидом польського народу, вчиненим українськими націоналістами, брак реакції Варшави на руйнування українських пам’ятників на південному сході країни, присутність УПА і Бандери в українському пантеоні національних героїв, замороження Києвом ексгумацій останків польських вояків у західних областях, ослаблення польської позиції в ЄС через конфлікти з Єврокомісією, українська ставка на стосунки з Берліном – усе це на початку 2020-х призвело до ситуації, коли на тлі безпрецендентного зростання товарообігу та міжлюдських контактів між двома країнами політичний порядок денний відверто просів.

Під час візитів лунали рутинні фрази про стратегічне партнерство, але в обох столицях не було ідей та енергії його наповнити.

Трохи драйву додало обрання Зеленського президентом – його незначний інтерес до історії та політики пам’яті імпонував полякам. Але брак перспективи українського членства в ЄС гальмував більшість амбітних проєктів.

Нині все змінилося. Але залишається відкритим питання: чи є незворотним потепління відносин між двома країнами?

Перевірка вогнем

Ситуація змінилася напередодні великої війни. Перед лицем російської агресії до польсько-українських відносин повернулося почуття місії – стримати Росію та зберегти єдність Заходу в підтримці України.

Анджей Дуда був одним з останніх закордонних лідерів, які відвідали Київ у переддень 24 лютого 2022 року. Як ми знаємо зі спогадів тогочасного керівника міжнародного відділу канцелярії президента Польщі Якуба Кумоха, у поляків, на відміну від інших членів ЄС та НАТО, не було сумнівів, що Україна буде боротися і Київ не здасться за 72 години.

Команда Зеленського отримала запевнення, що в разі вторгнення кордон залишиться відкритим, а територію Польщі можна використовувати для транзиту військової допомоги.

Посол Польщі Бартош Цихоцький єдиний з очільників іноземних диппредставництв не залишив Київ під час березневих боїв у передмісті. Це був не тільки прояв індивідуальної мужності, але й меседж від польської держави: Київ не впаде, як не впала Варшава у 1920-му під час більшовицького наступу.

Рік по тому від західних сусідів Україна отримує танки Т-72, гаубиці Krab та автомати Grot, нещодавно була підписана угода на постачання транспортерів Rosomak. За кілька тижнів до цього переліку можуть додатися винищувачі МіГ-29 (у березні 2022-го Варшава навіть намагалася передати Україні 28 старих МіГ-29, однак проведена без консультацій з американцями дипломатична операція закінчилася нічим). Летовище у Жешуві відіграє ключову роль для транзиту техніки та зброї для ЗСУ.

Сьогодні Польща посідає сьому сходинку за обсягом наданої українцям допомоги (3,52 млрд євро) і є номером чотири, якщо йдеться про допомогу військову (2,42 млрд євро).

Є кілька причин, чому Варшава так заангажована у допомогу східним сусідам.

По-перше, це непохитний курс польских еліт на підтримку українського суверенітету і територіальної цілісності, який самі поляки називають "доктриною Гедройця". Навіть чвари довкола політики пам’яті у другій половині 2010-х цього не змінили.

По-друге, поляки сприймають війну в Україні як загрозу їхній власній безпеці (76% у квітні 2023 року згідно з опитуванням CBOS).

З цим пов’язане третє: поляки відчувають емпатію до українців у питанні протистояння з Москвою, адже їм легко уявити себе на нашому місці.

Польська школа допомоги

Окрім військової допомоги, серця українців підкорило ставлення поляків до втікачів від війни.

За підрахунками професора Варшавського університету Мацея Дущика, сьогодні у країні над Віслою перебуває близько 2 млн громадян України, серед яких половина – це трудові мігранти, котрі приїхали до Польщі ще до 2022 року, а близько мільйона – біженці від російської агресії.

У деякі моменти минулого року кількість українських біженців у Польщі могла сягати понад 2 млн осіб, плюс сотні тисяч тих, хто саме через Польщу потрапляв до інших західних країн.

Поляки від перших годин повномасштабного російського вторгнення прямували до кордону, аби зустріти українських жінок та дітей.

Підприємці та приватні особи безкоштовно надавали втікачам помешкання. Місцеві органи влади подекуди почали надавати послуги українською. Діти та молодь отримали можливість навчатися у польских школах та університетах. 70% мешканців декларували, що протягом 2022 року в різних формах надавали допомогу українцям. Це навіть отримало свій бренд – польська школа допомоги.

Хоча за такий теплий прийом відповідала не стільки держава, скільки самоврядування, НУО та народна дипломатія, а польський пакет допомоги біженцям є менш розлогим, ніж на заході Європи, не можна не відзначити, що саме поляки великою мірою посприяли, аби приїзд українців до Європи не нагадував міграційну кризу 2015 року.